ПІЗНАЄМО ЛАНДШАФТИ І ТУРИСТСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ АРШИЦЕ-ІЛЕМСЬКИХ ҐОРҐАН

Студенти географи – члени гуртка «Дослідники Карпат», який діє при кафедрі географії і природознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (керівник доц. Гілецький Й.Р.) здійснили навчально-пізнавальну екскурсію за маршрутом м. Івано-Франківськ – с. Липовиця – Ялинський камінь – м. Івано-Франківськ. В екскурсії взяли участь і студенти, які завершують навчальну практику під керівництвом доц. Закутинської І.І.
Під час поїздки спостерігали за особливостями ландшафтів Скибових Аршице-Ілемських Ґорґан у межах водозбору Чечви, за тим, як змінюється життя і побут мешканців гірської частини Бойківщини.
Сходження на хребет Горішній Верх до Ялинського каменя виявилось досить складним. Адже ходжені стежки на південно-західному схилі хребта закінчувались на висотах до 800 м. Сканування схилу ліворуч і праворуч студентами і студентами, які мають добру спортивну форму, не увінчалися успіхами. Тому до Ялинського каменя довелось іти уверх схилом без жодних ознак стежки.
Скельний останець справив гарне враження своїми розмірами і формами. Він явно вартує того, щоб до нього нормально облаштувати маршрут і підступи для огляду. Зробивши пам’ятні фото і відпочивши, рушили вниз. Ще на завершенні підйому виявили зелене маркування. Воно вселяло надію на значно легший спуск із хребта. Але, вивівши групу на невеличку полонинку між вершинами 978 м. і Верхня (981 м), маркування закінчилося. Тобто жодного наступного значка у радіусі 200 м виявити не вдалось. Тому обрали найбільш прохідний спуск, який вивів на стежку знову орієнтовно на ізогіпсі у 800 м. Тому поки що недосвідченим любителям мандрівок не рекомендуємо торувати шлях до Ялинського каменя, який так манить до себе на сучасних картографічних цифрових ресурсах.