Цьогорічна основна локація для виїзного заняття була обрана так, щоб одним поглядом охопити ландшафти трьох фізико-географічних областей Українських Карпат. Автором ідеї і співорганізатором поїздки виступила доц. Закутинська І.І. Чудового квітневого дня наш багаторічний надійний водій пан Мирон доставив нас своїм «Спринтером» у район Свіцько-Мізунських Ґорґан. Тут на південно-західному схилі вершини Велике Городище хребта Розтока, якийо розділяє водозбори Мізунки і верхів’я Свічі, лісництво вже понад п’ять років тому облаштувало чудовий оглядовий майданчик. Він знаходиться на висоті 1165 м. З нього відкривається вражаюча панорама на широку низькогірну долину Мізунки (села Вишків і Сенечів), Верховинський Вододільний хребет від Вишківського Ґорґана до Чорної Ріпи, а також його двох відгужень. Одне з них веде до Високого Верху над Волосянкою, а друге, розділяючи Львівську і Франківську область, до бескидської вершини Секула, яка чогось на картах продовжує підписуватись якимось чужоріним Чираком. На задньому плані чітко прглядаються привододільноґорґанські вершини Озерна та Кам’янка, Смерек, а ще далі вершини хребтів Пішконя та Мерша. На краю горизонту височать вершини Полонини Боржава – Стій, Великий Верх, Магура Жиде, Кук і ін. Про все це різноамніття гірських хребтів і вершин розповів доц. Гілецький Й.Р.
Доц. Сливка Р.Р. поінформував студентів про специфічні особливості організації самоврядування у цьому віддаленому куточку гірського бойківського краю у часи середньовіччя. Також звернув увагу на роль німецьких клоністів у справі впорядкування організації лісогосподарського природокористування у лісових масивах водозбору Свічі. Завершив ознайомлення із цією гірською територією власним поглядом на перспекви активного розвитку рекреації в околицях Славська та Волосянки, ролі у цьому поки що віддаленого проекту створення Карпатського автомобільного кільця, яке мало б об’єднати низькогірні центральні райони Українських Карпат.
Повернулись на Виківський перевал, зафіксували на фото своє перебування на висоті 986 м, а не 931, як пише на вказівнику.
Дорога на Людвиківський оглядовий майданчик, який розташований на північно-східному схилі Великого Городища, виявилась ще доступнішою для «Спринтера». На майданчику встановлений стенд із відображенням та підписами вершин. Особливі емоції викликало споглядання вершини Великий Гургулат, на якій була майже половина учасників мандрівки, а також Яйка Ілемського, на якому свого часу побували двоє із викладачів.
Не доїжджаючи до урочища Шандра, зупинилися у відпочинковій зоні, яка облаштована на лівому березі Свічі. Тут течія річки надзвичайно мальовнича, ускладнена невеличкими порогами, перекатами.
Завершальним пізнавальним об’єктом на маршруті було джерело, де вода «горить». Загалом студенти пізнали багато нового для них про особливості пририроди, колишнього та сучасного природокористування у Карпатах.
