У листопаді у 1984 р році закінчив географічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, отримавши диплом з відзнакою за спеціальністю «Географ. Викладач».
З 1984 року по 1990 рік працював учителем географії у восьмирічній школі свого села на Львівщині, школах м. Івано-Франківська.
З грудня 1990 року прийнятий на посаду методиста, а пізніше завідувача лабораторією природничо-математичних дисциплін та старшого викладача кафедри методики навчання Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, де розпочав наукову та освітню діяльність з питань теорії і методики навчання географії, а також дослідження окремих аспектів географії Івано-Франківської області, регіону Українських Карпат.
За 13 років роботи у інституті, а з 2003 року у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника підготував індивідуально та у співавторстві навчальну програму з географії для 10 класу, 7 підручників для різних класів загальноосвітньої школи, які отримали гриф Міністерства освіти України. Крім того розроблено десятки регіональних та загальноукраїнських методичних посібників, навчальних матеріалів, які використовувалися та використовуються у теперішній часу у загальноосвітніх навчальних закладах держави.
Одним з основних напрямів наукової діяльності впродовж роботи в університеті була розробка теоретичних засад формування змісту шкільної географічної освіти. Цій проблемі присвячено цілий ряд наукових публікацій, авторський варіант державного стандарту шкільної географічної освіти. Ці напрацювання частково знайшли своє відображення у дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему: “Дидактичні основи розробки змісту шкільного курсу “Географія України”, яка була захищена у травні 2004 року. У жовтні 2008 року присвоєно звання доцента кафедри географії і природознавства.
Працюючи на кафедрі, розробив ряд спецкурсів для студентів-географів: «Географічні задачі та методика їх розв’язування», «Фізична географія Українських Карпат», «Географічні основи природокористування», «Теоретична географія». Підготував також понад 20 наукових публікацій у фахових виданнях з питань фізико-географічного районування Українських Карпат, конструктивно-географічних методологічних засад оптимізації природокористування у гірських та передгірських територіях. З цієї проблематики неоднаразово виступав на міжнародних та всеукраїнських семінарах та конференціях. Під його керівництвом у 2016 році була захищена кандидатська дисертація Бальцер І.В. на тему: «Конструктивно-географічні підходи до реалізації сталого розвитку сільської місцевості (на матеріалі Івано-Франківської області)» за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів
Подяки:
Наукові публікації:
Гілецький Й.Р. Найвищі вершини Українських Карпат. 2006
Гілецький Й.Р. Гринявські гори як геоморфологічний район Полонинсько-Чрногірських Карпат. 2006
Гілецький Й.Р. Геоморфологічний район Гринявсько-Яловичорського гірського масиву. 2007
Гілецький Й.Р. Річки Українських Карпат. 2008
Гілецький Й.Р. Перевали Українських Карпат. 2009
Гілецький Й.Р. Про походження озер Українських Карпат. 2009
Гілецький Й.Р. Проблеми назв вершин Українських Карпат. 2010
Гілецький Й.Р. Рельєф Українських Карпат: стан і проблеми понятійного апарату. 2010
Гілецький Й.Р. Геоморфологія Мармароського кристалічного масиву. 2013
Гілецький Й.Р. Водоспади Українських Карпат як об’єкти пізнавального туризму. 2013
Гілецький Й.Р. Межі природно-географічних областей та підобластей Українських Карпат. 2013
Гілецький Й.Р. Геотуристична освоєність природно-географічних підобластей Українських Карпат. 2014
Гілецький Й. Р. Площа Карпатської фізико-географічної країни та Українських Карпат. 2022
Гілецький Й. Р. Висотні характеристики макроформ рельєфу України. 2022