Віддалений прогноз погоди виявився неправильним, а тому результативність традиційного весняного практичного заняття із спецкурсу виявилась далекою від оптимальної. Поправляти усе, що не вдалося розгледіти, доведеться за допомогою власної уяви студентів та сучасних інформаційних ресурсів.
Сам маршрут пройшов дуже вдало, без жодних затримок і зайвих рухів, хоч усі 100% учасників на всіх відвіданих об’єктах побували вперше. Отже, не доїхавши декілька десятків метрів до Лоївського перевалу, який розділяє басейн Дністра і Дунаю, першою вуличкою, що у селі Лоєва веде вправо, повернули у сторону лісу. Вийшовши із автобуса, одразу побачили жовте маркування, яке добре второваною польовою дорогою надійно вивело у сідловину між двома вершинами Страгори, а далі і на саму найвищу вершину із оглядовою вишкою. Вздовж дороги спостерігали за видовим складом лісової рослинності, проявами вітровалів і буреломів.
Зависла над вершиною хмара на жаль не дала можливості нічого розгледіти навколо, крім того, що вершину відвідують не тільки туристи, але й матрасники, які позалишали пластикові пляшки і інше сміття. На спуск пішли второваною польовою дорогою у південному напрямку, яка вже не мала маркування. Тут можна порекомендувати, що на всіх розвилках слід обирати дорогу, яка веде лівіше, якщо не плануєте вийти до Любіжнянського Гука. На спуску зустріли ще одну оглядову вишку, про яку не знали, плануючи маршрут. Сприйняли як компенсацію за нельотну погоду.
Без жодних проблем вийшли до автотраси поблизу старої церкви святого великомученика Дмитрія Мироточця. Автобусом переїхали до третьої вишки, що встановлена між Делятином і Добротовом на висотному рівні, який відомий у геоморфології як рівень Лоєвої, тобто шостої надзаплавної тераси річок Передкарпаття. З неї добре проглядається рівень Красної – найвищої надзаплавної тераси Дністра і Прута, а також Слобода-Рунгурське горбогір’я на правобережжі Прута.
Завершальним об’єктом огляду став водоспад Крутіж на Пруті у межах селища Ланчин. Він справив дуже добре враження потужними потоками води, які прориваютьться через скельні виступи дна водотоку.
Щиро вдячний доценту Ірині Іванівні Закутинський за допомогу у організації та проведенні виїзного заняття.
Йосип Романович Гілецький (23.04.2024).
