ЩЕ ОДНЕ ВИЇЗНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ СТУДЕНТІВ-ГЕОГРАФІВ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ

Продовжив естафету проведення практичних занять доцент Сливка Р.Р. Цього разу воно стосувалося курсу «Історична географія». Об’єктом для подорожі було обране гуцульська самобутнє своїми традиціями село Снідавка, а аудиторією для проведення занять – вершина Тернишора (999 м). З вершини огляд становить усі 360 градусів, і при чудовій травневій погоді це місце дуже вдале для демонстрації традицій розселення та господарювання гуцулів, які позначились на трансформацій природно-антропогенних ландшафтів. Але традиційно огляд розпочали із аналізу фізико-географічних особливостей території, а тому слово спочатку взяв доцент Гілецький Й.Р.
Оскільки у виїзному занятті взяли участь і студенти, які два тижні тому побували на оглядовій вишці на Стрийщині (939 м) і знайомилися із бескидським низькогір’ям, то викладач насамперед привернув увагу до того, що перед нами як на долоні хребет Ігрець (1367 м), вершина Грегіт (1472 м), а з іншого боку Писаний Камінь (1221 м), які знаходяться на тій самій Орівській скибі, що й бескидський Цюхів Верх. Проте, сама вершина Тернишора сформувалася уже на антиклінальній складці Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського крайового прогину. До зони прогину налажать і антикліналі, які сформували хребет Буківець-Річка, Сокільський хребет, які також дуже добре проглядаються із вершини Тернишори. Ще раз підкреслив, що саме тут правильно проводити межу між Запрутськими Ґорганами із кам’яними розсипами на вершинах та схилах (корумами) і Покутсько-Буковинськими Карпатами, які мають вершини значно нижчі 1400 м і численні скельні останці, чим подібні до Бескидів. Один скельний останиць чудово видно із вершини, а інший ро – Тернишорську Ладу – розглянули у підніжжі при подальшому маршруті.
Доцент Сливка Р.Р. поінформував, що скельний комплекс Терношорська Лада є цінним об’єктом історико-географічного дослідження, оскільки належить до язичницьких святилищ дохристиянського періоду розвитку регіону. Первісні люди цілковито залежали від сонця, весь уклад життя, вірувань узгоджувався із положенням світила. Терношораська Лада є мегалітичним святилищем, де знаходяться природні і штучно зроблені артефакти, що зорієнтовані за сторонами світу і допомагали нашим предкам слідкувати за сонячним календарем. Найдоступнішою і найбільш популярною є нижня частина скельного комплексу – власне Лада. У підніжжі, на першому плані святилища, є великий кам’яний круг діаметром 8 м спрямований на південь. Дослідженнями даного мегалітичних святилищ Карпат займаються проф. М. Кугутяк та краєзнавець Л. Держипільський. Також доц. Сливка Р.Р. проінформував студентів про історію заселення цієї частини Українських Карпат та особливості формування сучасної системи розселення представників етнографічної групи гуцулів і важливу рол гірського довкілля у формуванні їх способу життя.
Доцент Закутинська І.І. звернула увагу студентів на необхідність і цінність професійного оволодіння географічно-краєзнавчими знаннями для самостійної організації екскурсій, як майбутніми фахівцями географами, так і вчителями географії. Науково-пізнавальні екскурсії є засобом закріплення здобутих в аудиторних умовах теоретичних знань. Сучасна українська школа повинна опиратися на такі форми емпіричного пізнання дійсності.
Отже, наступною локацією для пізнання природних особливостей Покутсько-Буковиських Карпат та Гуцульського краю скель, яку дослідники назвали Тернишорською Ладою. Цей скельний комплекс є цікавим з точки зору прояву геоморфологічних процесів. Процеси вивітрювання надали скелям антропоморфних форм. Їх естетика є туристичним магнітом, що приваблює туристів до с. Снідавка. До слова, центр с. Снідавка знаходиться на висоті 850 м.н.р.м., що робить його одним із найвище розташованих сіл України.
Третім пізнавальним об’єктом маршруту був водоспад Тернишорський Гук, де вода спадає з уступу масивних пісковиків ямненської світи.